Габріель Гарсія Маркес, колумбійський письменник, представник т.зв. магічного реалізму, лауреат Нобелівської премії за літературу 1982 р.

"13 ФРАЗ ПРО ЖИТТЯ"

1. Я люблю тебе не за те, хто ти, а за те, хто я, коли я з тобою.
2. Жодна людина не варта твоїх сліз. А ті, хто їх варті, ніколи не змусять тебе плакати.
3. Тільки тому, що хтось не любить тебе так, як тобі хочеться, не означає, що він не любить тебе всім серцем.
4. Справжній друг ― це той, хто триматиме тебе за руку і відчуватиме твоє серце.
5. Найгірший спосіб сумувати за кимось ― це бути з ним і розуміти, що він ніколи не буде твоїм.
6. Ніколи не припиняй посміхатися, навіть коли тобі сумно, бо хтось може закохатися в твою посмішку.
7. Можливо, в цім світі ти лише людина, проте для когось ти ― весь світ.
8. Не гай часу на людину, яка не прагне провести його з тобою.
9. Можливо, Бог хоче, щоб ми зустрічали не тих людей, аж поки не зустрінемо ТОГО ЄДИНОГО. Щоб, коли це зрештою станеться, ми були вдячні.
10. Не плач, бо це минуло. Посміхнись, бо це було.
11. Завжди знайдуться люди, які зроблять тобі боляче. Треба продовжувати вірити людям, просто бути трохи обережнішим.
12. Стань кращим і сам зрозумій, хто ти, перш ніж зустрінеш нову людину та будеш сподіватись, що вона тебе зрозуміє.
13. Не докладай стільки зусиль ― усе найкраще приходить несподівано.

Свiт любить закоханих, бо лиш вони в тупiй монотонностi буднiв ще дають йому наздогад, що насправдi вiн iнакший, лiпший, нiж звик про себе думати

 На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже немає місця для могил.