Мамо люба,глянь,як сяють ясні зорі золоті.
Кажуть люди, – то не зорі – сяють душі то святі.
Кажуть,хто у нас на світі вік свій праведно прожив,
Хто умів людей любити,зла нікому не робив,
Бог його послав на небо,ясною зіркою сіять.
Правда,мамо,то все душі,а не зорі там горять?
Тож навчи й мене,голубко,щоби я так прожила,
Щоб добро робить уміла,не робить нікому зла… |